Освітній проект для лікарів України

Залізо у харчових раціонах. Діагностика та класифікація залізодефіциту і ЗДА. (Тест №1,2)

Залізо у харчових раціонах Насправді, фізіологічна потреба у залізі не надто висока — усього 10 мг для чоловіків і 18 мг для жінок на добу, що в умовах збалансованої дієти відповідає 5–6 мг заліза на 1000 ккал34. З них у підсумку абсорбується у кишечнику всього 1–2 мг елементу28.


[Оскільки організм людини не має механізмів активної екскреції заліза, всю «відповідальність» за системну концентрацію ессенціального елемента беруть на себе ентероцити верхніх відділів тонкого кишечника на етапі абсорбції заліза з їжі. ]

Залізо, що надходить із їжею, представлено двома варіантами.
  • Гемове (Fe2+) міститься у м’ясі, рибі та птиці. Воно найбільш біологічно доступне, і, незважаючи на невеликий вміст в раціоні, його частка в загальній кількості абсорбованого заліза досить велика28. Особливу засвоюваність гемовому залізу забезпечує білкове оточення — саме воно гарантує плавність і рівномірність надходження елементу до організму.
  • Негемове (Fe3+) входить до складу продуктів рослинного походження і становить більшу частину заліза у харчовому раціоні (понад 90%)35. Його біодоступність, на відміну від гемового заліза, значною мірою залежить від наявності факторів, що пригнічують або підсилюють її. Так, фітати, оксалати, поліфеноли, кальцій, різні білки молока, яєць, сої та деякі препарати пригнічують абсорбцію негемового заліза, у той час як вітамин С, навпаки, підсилює її29. Таким чином, кількість заліза, що абсорбується, повною мірою залежить від характеру та кількості вживаної їжі35.

Діагностика залізодефіциту і ЗДА

Концентрація гемоглобіну: нюанси

Як відомо, клінічний діагноз анемії встановлюють за рівнем гемоглобіну. При цьому для практикуючого лікаря надзвичайно важливо диференціювати різновиди анемії, яка може бути обумовлена дефіцитом не лише заліза, але і фолієвої кислоти, вітаміну B12, а також мати мішану етіологію. Не менш значущим етіологічним фактором може виступати хронічна інфекція (продукти запалення і токсини бактерій впливають на кістковий мозок, пригнічуючи його функцію). Не слід ігнорувати і ймовірність проявів у вигляді анемії гострого або хронічного лейкозу. Хоча, безумовно, саме ЗДА - найбільш поширена причина зниження концентрації гемоглобіну в крові. Остання, до речі, за сучасними уявленнями, не надто проста в інтерпретації. [Розвиток ЗДА є поступовим процесом. При нестачі заліза використовується в першу чергу його «стратегічний запас» з феритину, і тоді розвивається така клінічна картина: гемоглобін в нормі, але концентрація феритину в крові почне падати.] Інформаційна система про вміст вітамінів і мінеральних речовин у продуктах харчування (Vitamin and Mineral Nutrition Information System, VMNIS), одна з підвідомчих служб Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2011 році опублікувала дані про концентрацію гемоглобіну при діагностиці анеміі52. Сам по собі документ є компіляцією раніше прийнятих ВООЗ рекомендацій з проблеми анемії, яка висвітлює показники гемоглобіну в нормі і при дефіциті заліза. Наразі немає рекомендацій ВООЗ щодо використання різних граничних значень гемоглобіну для ЗДА по триместрах, однак визнано, що протягом II триместру концентрація гемоглобіну зменшується на 5 г/л53. За запропонованою термінологією VMNIS, виключений термін «легкий ступінь тяжкості» щодо ЗДА не повністю доречним, оскільки анемія виникла на тлі вже наявного і прогресуючого залізодефіциту. Нестача цього ессенціального елементу в організмі вагітної жінки завжди має наслідки навіть за відсутності клінічних проявів захворювання. При постановці діагнозу анемії як такої слід також враховувати додаткові обтяжливі чинники, такі як проживання істотно вище рівня моря та куріння. VMNIS звертає увагу, що поширеність анемії у людей, що живуть в горах, і серед курців може бути недооцінена при використанні стандартних граничних значень при анемії. Таким чином, правильніше враховувати поправки до концентрацій гемоглобіну в залежності від проживання над рівнем моря (табл. 3) і окремо поправки для курців (табл. 4).

Таблиця 2. Рівень гемоглобіну в нормі и при різних ступенях анемії, г/л54
Ступіні тяжкості анемії
Вікова категоріяНормаЛегкийСереднійТяжкий
Діти
6-59 місяців
≥110 100-109 70-99 <70
Діти
5-11 років
≥115 110-114 80-109 <80
Діти
12-14 років
≥120 110-119 80-109 <80
Не вагітні жінки
(старше 15 років)
≥120 110-119 80-109 <80
Вагітні жінки ≥110(105)* 100-109(105)* 70-99 <70
Чоловіки ≥130 110-129 80-109 <80
*для першого та третього триместру нормою слід вважати 110 г/л, для другого - 105 г/л
ДіагнозНевагітніВагітні
Норма 120 і вище 110 і вище
Помірний ступінь анемії 90-119 90-109
Середній ступінь анемії 70-89 70-89
Тяжкий ступінь анемії Менш ніж 70 Менш ніж 70

Таблиця 3.
Поправки до виміряних концентрацій гемоглобіну в залежності від географічного проживання
Висота над рівнем моря, м Менш ніж 1000 1000 1500 2000 2500 3000 3500 4000 4500
Поправка до показника гемоглобіну, г/л 0 -2 -5 -8 -13 -19 -27 -35 -45

Таблиця 4. Поправки до виміряних концентрацій гемоглобіну для курців
Статус куріння 0,5-1 пачка
на день
1-2 пачки
на день
Більше двох
пачок на
день
Поправка до показника гемоглобіну, г/л -0,3 -0,5 -0,7

Залізодефицит: питання класифікації

Згідно з Уніфікованого клінічного протоколу первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги
«Залізодефіцитна Анемія» 54 патогенетично виділяють прелатентну фазу дефіциту заліза (виснаження
тканинних запасів заліза; показники крові в нормі; клінічні прояви відсутні), латентну (зменшення заліза
в тканинах та зменшення його транспортного фонду; показники крові в нормі) і власне залізодефіцитна
анемія (більш виражене виснаження тканинних резервів заліза та механізмів компенсації його дефіциту;
відхилення від норми показників крові; клінічні прояви сидеропенічного синдрому та загально анемічних
симптомів). При предлатентному дефіциті заліза клінічні та біохімічні ознаки нестачі заліза відсутні. У нормі
він виникає у вагітних до кінця III триместру, коли знижуються всі показники метаболізму заліза. Лабораторні
ознаки представлені в табл. 5. При латентному дефіциті заліза також відсутні клінічні ознаки, однак уже
характерне зниження запасів заліза в депо. При цьому концентрація гемоглобіну, гематокрит і кількість
еритроцитів - в нормі, але зміст феритину дещо зменшується. За відсутності лікування латентного дефіциту
заліза у 65% пацієнтів розвивається маніфестний дефіцит: не тільки з'являються біохімічні зрушення в
метаболізмі заліза, а й розвивається клінічна картина відповідних стадій54. За даними літератури, частота
маніфестного дефіциту заліза у вагітних в світі варіює від 25 до 50%56. У вагітних маніфестна форма має
два клінічних варіанти — без хронічного запалення і з хронічним запаленням. У першому випадку виявляють
порушення у всіх фондах метаболізму заліза (функціональному, транспортному, запасному і залізорегуляторному),
а в другому — у всіх, крім запасного. До захворювань з хронічним запаленням у вагітних з маніфестним
залізодефіцитом відносять:.
  • хвороби нирок;
  • інфекційно-запальні захворювання органів дихання;
  • урогенітальні інфекції (хламідійна, трихомонадна, уреаплазменна) і дисбіози піхви (баквагіноз, кандидозний вульвовагініт);
  • вірусну інфекцію (герпетична, цитомегаловірусна, ВІЛ, гепатити);
  • аутоімунні хвороби;
  • злоякісні новоутворення тощо
До речі, визначення рівня сироваткового феритину після пологів у породіль має обмежене значення, так
як в післяпологовому періоді його рівень при маніфестному дефіциті заліза може підвищуватися в 2,9 рази
у порівнянні з допологовими показниками.
Рекомендації з діагностики залізодефіцитних станів у вагітних і породіль наступні 54:
[Визначення рівня сироваткового феритину після пологів у породіль має обмежене значення, так як в
післяпологовому періоді його рівень при маніфестному дефіциті заліза може підвищуватися в 2,9 рази у
порівнянні з допологовими показниками. ] 
  • скринінг в 5-6 тижнів вагітності або в більш пізні терміни (при первинному візиті): гематокрит, концентрація гемоглобіну, еритроцитів, сироваткового заліза, коефіцієнт насичення трансферину залізом;
  • у породіль на другу добу після пологів визначають рівень гемоглобіну, еритроцитів і гематокрит;
  • з урахуванням діагностичних критеріїв залізодефіцитних станів необхідно виявляти відповідну стадію (див. Табл. 5);
  • при маніфестному дефіциті заліза важливо оцінити ступінь тяжкості і його клінічний варіант (див. Табл. 5)
Таблиця 5. Діагностичні критерії залізодефицитних станів у вагітних54
Параметри  Норма Передлатентний
дефіцит заліза
Латентний
дефіцит
заліза
Маніфустний дефіцит заліза
легкого ступеня
   
 Клінічні ознаки Немає Немає Немає Є Є або немає
Захворювання, що
супроводжуються
запаленням
 Немає  Немає або є Немає або є Немає або є Є 
Морфологічні зміни
еритроцитів* 
Немає   Немає Немає Є Є або немає
Зміни показників
паростка крові**
Немає   Немає Немає Є Є або немає
Гемоглобін, г/л  130-140 122-126  110-120 90-110 90-110
Еритроцити, 
× 1012
3,9-4,2   3,9-4,2 3,7-3,85 3,3-3,7 3,3-3,7
Гематокрит, % 37,5-40 37,5-40 35-37 30,5-35 30,5-35
Сироватковий
феритин, мкг/л
50-120   30-50 20-30 20 і менше 21-70
 Коефіцієнт
насичення
трансферину
залізом, %
 30   16 і більше 16 і
більше
Менш ніж
16
1-а стадія:
16 і більше
2-а стадія:
менш ніж 12,5
Сироваткове
залізо, мкмоль/л
13 і
більше
13 і
більше
13 і
більше
Менш ніж 12,5 1-а стадія:
13 і більше
2-а стадія:
менш ніж 12,5
 
*Гіпохромія, анізохромія, анізоцитоз, мікроцитоз, пойкілоцитоз.
**Середній еритроцитний об'єм (MCV) менше 80 фл, середній вміст гемоглобіну в еритроциті 
(MCH) менше 27 пг, середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCHC) менше 30 г/дл,
ретикулоцити понад 14,5%.

Для попередження маніфестного залізодефіціту при нормативних значеннях гематокриту у вагітних і породіль,
концентрації гемоглобіну та еритроцитів рекомендовано не допустити розвитку предлатентного і латентного
дефіциту заліза. Для профілактики маніфестних форм нестачі заліза необхідно своєчасно виявляти у них латентні
форми залізодефіціту і призначати лікування препаратами заліза – проводити селективну профілактику.
За відсутності лабораторних можливостей визначення концентрації сироваткового феритину селективну профілактику призначають вагітним
(як виняток) на підставі гематологічних критеріїв (гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту), відповідних стадії
(див. Табл. 5).
Оцінка ефективності селективної профілактики проводиться через 6 тижнів від початку прийому препаратів
заліза на підставі показників червоної крові і ферокінетічної оцінки (концентрації сироваткового феритину, сироваткового
заліза і коефіцієнту насичення трансферину залізом).

ДЖЕРЕЛА

  1. Resolution WHA65.6. Comprehensive implementation plan on maternal, infant and young child nutrition // Sixty-fifth World Health Assembly (Geneva, 21–26 May 2012). Resolutions and decisions, annexes. Geneva: WHO, 2012. P. 12–13.
  2. WHO. The global prevalence of anaemia in 2011. Geneva: WHO, 2015. 43 p.
  3. DeMaeyer E., Adiels-Tegman M. The prevalence of anaemia in the world // World Health Stat. Q. 1985. Vol. 38 (3). Р. 302–316.
  4. World Health Organization. The prevalence of anaemia in women: a tabulation of available information. Geneva, Switzerland: WHO, 1992.
  5. Branca F., Mahya L., Mustafaa T.S. The lack of progress in reducing anaemia among women: the inconvenient truth // Bulletin of the World Health Organization. 2014. №92. P. 231.
  6. Trends in Maternal Mortality: 1990 to 2013. Geneva: WHO, 2014. 56 p.
  7. Kavle J.A., Stoltzfus R.J., Witter F. et al. Association between anaemia during pregnancy and blood loss at and after delivery among women with vaginal births in Pemba Island, Zanzibar, Tanzania // J. Health Popul. Nutr. 2008. Vol. 26. Р. 232–240. [PMID: 18686556.]
  8. Lozano R., Naghavi M., Foreman K. et al. Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 // Lancet Glob Health. 2013. Vol. 380. Р. 2095–2128. [PMID: 23245604.]
  9. Tandu-Umba B., Mbangama A.M. Association of maternal anemia with other risk factors in occurrence of Great obstetrical syndromes at university clinics, Kinshasa, DR Congo // BMC Pregnancy Childbirth. 2015. Vol. 15. P. 183. [PMID: 26292718.]
  10. 10Abu-Ouf N.M., Ja M.M. The impact of maternal iron deficiency and iron deficiency anemia on child’s health // Saudi Med. J. 2015. Vol. 36 (2). P. 146–149. [PMID: 4375689.]
  11. Fras K.A. Postpartum hemorrhage is related to the hemoglobin levels at labor: Observational study // Alexandria Journal of Medicine. 2015. [Article in press.]
  12. Goudar S.S., Carlo W.A., McClure E.M. et al. The Maternal and Newborn Health Registry Study of the Global Network for Women’s and Children’s Health Research // Int. J. Gynaecol. Obstet. 2012. Vol. 118 (3). P. 190–193. [PMID: 22738806.]
  13. Black R.E., Victora C.G., Walker S.P. et al. Maternal and child undernutrition and overweight in low-income and middle-income countries // Lancet. 2013. Vol. 382. Р. 427– 451. [PMID: 23746772.]
  14. Scott S.P., Chen-Edinboro L.P., Caulfield L.E., Murray-Kolb L.E. The impact of anemia on child mortality: an updated review // Nutrients. 2014. Vol. 6 (12). Р. 5915–5932. [PMID: 4277007.]
  15. Bermudez L., Garcia-Vicent C., Lopez J. et al. Assessment of ten trace elements in umbilical cord blood and maternal blood: association with birth weight // J. Transl. Med. 2015. Vol. 13. P. 291. [PMID: PMC4562355.]
  16. Panda A.K., Mishra S., Mohapatra S.K. Iron in Ayurvedic Medicine // J. of Advances in Developmental Research. 2011. Vol. 2 (2). P. 287–293.
  17. Packard F.R. Annals of Medical History, 1921. Vol. 3. London: Forgotten Books (Original work published 1921, p. 16), 2013. P. 25.
  18. Edison E.S., Bajel A., Chandy M. Iron homeostasis: new players, newer insights // Eur. J. Haematol. 2008. Vol. 81 (6). Р. 411– 424. [PMID: 18754855.]
  19. Надей Е.В., Нечаева Г.И. Дефицит железа. Группы риска в общей клинической практике // Лечащий врач. 2014. №7. С. 26.
  20. Toyokuni S. Mysterious link between iron overload and CDKN2A/2B // J. Clin. Biochem. Nutr. 2011. Vol. 48. Р. 46–49. [PMID: 21297911.]
  21. Van der Veen B.S., De Winther M.P., Heeringa P. Myeloperoxidase: molecular mechanisms of action and their relevance to human health and disease // Antioxid. Redox Signal. 2009. Vol. 11. Р. 2899–2937. [PMID: 19622015.]
  22. Crichton R., Danielson B.G., Geisser P. et al. Iron therapy with special emphasis on intravenous administration. London, Boston: Uni-Med Verlag AG., 2008. 29 / StatusPraesens
  23. Breymann C., Huch R. Anaemia in pregnancy and puerperium. London: Uni-Med Verlag AG., 2008. Р. 13–96.
  24. Vaziri N.D., Zhou X.J. Potential mechanisms of adverse outcomes in trials of anemia correction with erythropoietin in chronic kidney disease // Nephrol. Dial. Transplant. 2009. Vol. 24 (4). Р. 1082–1088. [PMID: 18987263.]
  25. Okonko D.O., Mandal A.K., Missouris C.G., Poole-Wilson P.A. Disordered iron homeostasis in chronic heart failure: Prevalence, predictors, and relation to anemia, exercise capacity, and survival // J. Am. Coll. Cardiol. 2011. Vol. 58. Р. 1241–125. [PMID: 21903058.]
  26. Youdim M.B. Brain iron deficiency and excess; cognitive impairment and neurodegeneration with involvement of striatum and hippocampus // Neurotox. Res. 2008. Vol. 14 (1). Р. 45–56. [PMID: 18790724.]
  27. Tansarli G.S., Karageorgopoulos D.E., Kapaskelis A. et al. Iron deficiency and susceptibility to infections: evaluation of the clinical evidence // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 2013. Vol. 32 (10). Р. 1253–1258. [PMID: 23595586.]
  28. Anemia / Ed. D.S. Silverberg. Croatia: In- Tech, 2012. 440 p.
  29. Crichton R. Iron absorption in Mammals, with particular reference to man, and regulation of systemic iron balance. In: Iron metabolism — from molecular mechanisms to clinical consequences. John Wiley & Sons, Ltd., 2009.
  30. Гинекология: Учебник / Под ред. В.Е. Радзинского, А.М. Фукса. М.: ГЭОТАР-Ме- диа, 2014. 1000 с.
  31. Апресян С.В., Радзинский В.Е. Беремен- ность и роды при экстрагенитальных забо- леваниях. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. 464 с.
  32. Анчева И.А. Комплексная прегравидар- ная подготовка женщин с дефицитом желе- за // Практическая медицина. 2015. №1 (86). С. 41–43.
  33. Анчева И.А. Инструменты скрининга для выявления латентного железодефицита у беременных // Современная медицина: актуальные вопросы. 2013. №22. С. 6–10.
  34. Нормы физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для раз- личных групп населения Российской Фе- дерации: Методические рекомендации МР 2.3.1.2432-08.
  35. Hurrell R., Egli I. Iron bioavailability and dietary reference values // Am. J. Clin. Nutr. 2010. Vol. 91. Р. 1461S–1467S. [PMID: 20200263.]
  36. Eady J.J., Wormstone Y.M., Heaton S.J. et al. Differential effects of basolateral and apical iron supply on iron transport in Caco-2 cells // Genes Nutr. 2015. Vol. 10 (3). Р. 463. [PMID: 25896409.]
  37. Anderson G.J., Vulpe C.D Mammalian iron transport // Cell Mol. Life Sci. 2009. Vol. 66 (20). Р. 3241–3261. [PMID: 19484405.]
  38. Erwin H.J., Kemna M., Tjalsma H. et al. Hepcidin: from discovery to differential diagnosis // Haematologica. 2008. Vol. 93. Р. 90–97. [PMID: 18166790.]
  39. Lane D.J.R., Bae D.-H., Merlot A.M. et al. Duodenal cytochrome B (DCYTB) in iron metabolism: an update on function and regulation // Nutrients. 2015. Vol. 7. Р. 2274– 2296. [PMID: 25835049.]
  40. Ройтберг Г.Е., Струтынский А.В. Вну- тренние болезни. Лабораторная и инстру- ментальная диагностика. М., 2011. 800 с.
  41. Jiang L., Kon N., Li T. et al. Ferroptosis as a p53-mediated activity during tumour suppression // Nature. 2015. Vol. 520 (7545). Р. 57–62. [PMID: 25799988.]
  42. Meyron-Holtz E.G., Cohen L.A., Fahoum L. et al. Ferritin polarization and iron transport across monolayer epithelial barriers in mammals // Front. Pharmacol. 2014. Vol. 25 (5). Р. 194. [PMID: 25202274.]
  43. Beutler E. Cell biology. “Pumping” iron: the proteins // Science. 2004. Vol. 306 (5704). Р. 2051–053. [PMID: 15604397.]
  44. Mastrogiannaki M., Matak P., Peyssonnaux C. The gut in iron homeostasis: role of HIF-2 under normal and pathological conditions // Blood. 2013. Vol. 122 (6). Р. 885–92. [PMCID: PMC3743464.]
  45. Oppl B., Zwerina J. Hemochromatosis // Z. Rheumatol. 2015. Vol. 74 (7). Р. 609–17. [PMID: 26197713.]
  46. Reynolds A.S. The deaths of a cell: how language and metaphor influence the science of cell death // Stud. Hist. Philos. Biol. BiStatusPraesens / 30 omed. Sci. 2014. Vol. 48. Р. 175–184. [PMID: 25085023.]
  47. Dixon S.J., Lemberg K.M., Lamprecht M.R. et al. Ferroptosis: an iron-dependent form of nonapoptotic cell death. // Cell. 2012. Vol. 149 (5). P. 1060–1072. [PMID: 22632970.]
  48. Gautam R., Wallace D.F., Subramaniam V.N. Hepcidin: regulation of the master iron regulator // Biosci. Rep. 2015. Vol. 35 (3). Р. e00192. [PMID: 4438303.]
  49. Beaumont C. Multiple regulatory mechanisms act in concert to control ferroportin expression and heme iron recycling by macrophages // Haematologica. 2010. Vol. 95. Р. 1233–1236. [PMID: 20675742.]
  50. Korolnek T., Hamza I. Macrophages and iron trafficking at the birth and death of red cells // Blood. 2015. Vol. 125 (19). Р. 2893– 2897. [PMID: 25778532.]
  51. Філімонов В.І., Тихоновская М.А., Бессараб Г.І. та ін. Сучасні аспекти метаболізму заліза і його регуляції // Запорізький медичний журнал. 2012. №4 (73). С. 54-59.
  52. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity and Mineral Nutrition Information System. Geneva: WHO, 2011. 6 p
  53. Candio F., Hofmeyr G.J. Treatments for iron-deficiency anaemia in pregnancy: RHL commentary. WHO, 2007.
  54. Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги залізодефіцитна анемія. Наказ МОЗ України 02.11.2015 № 709
  55. Krewulak K.D., Vogel H.J. TonB or not TonB: is that the question? // Biochem. Cell. Biol. 2011. Vol. 89 (2). P. 87–97. [PMID: 21455261.]
  56. Wyckoff E.E., Allred B.E., Raymond K.N., Payne S.M. Catechol siderophore transport by Vibrio cholera // J. Bacteriol. 2015. Vol. 197 (17). Р. 2840–2849. [PMID: 26100039].
  57. Buracco S., Peracino B., Cinquetti R. et al. Dictyostelium Nramp1, which is structurally and functionally similar to mammalian DMT1 transporter, mediates phagosomal iron efflux // J. Cell. Sci. 2015. Vol. 128 (17). Р. 3304–3316. [PMID: 26208637].
  58. Абатуров А.Е. Активированные кисло- родсодержащие метаболиты — компонент системы неспецифической защиты респи- раторного тракта // Здоровье ребёнка. 2009. №2. С. 120–125.
  59. Pena-Rosas J.P., De-Regil L.M., Garcia-Casal M.N., Dowswell T. Daily oral iron supplementation during pregnancy // Cochrane Database Syst. Rev. 2015. Vol. 7. Art. No. CD004736. [PMID: 26198451.]
  60. Идельсон Л.И. Гипохромные анемии: Монография. М.: Медицина, 1981. 192 с.
  61. Santiago P. Ferrous versus ferric oral iron formulations for the treatment of iron deficiency: a clinical overview // Scientific. World. J. 2012. Vol. 2012. Art. No. 846824. [PMID: 22654638.]
  62. Brissot P., Ropert M., Le L.C. et al. Nontransferrin bound iron: A key role in iron overload and iron toxicity // Biochim. Biophys. Acta. 2012. Vol. 1820. Р. 403–410. [PMID: 21855608.]
  63. Evans R.W., Rafique R., Zarea A. et al. Nature of non-transferrin-bound iron: studies on iron UA/XMP/1017/0085 За сприяння ТОВ «Такеда Україна»