Освітній проект для лікарів України

Ефективність та безпечність перорального заліза (III)-полімальтозного комплексу, в порівнянні з сульфатом заліза, у вагітних жінок із залізодефіцитною анемією: багатоцентрове, рандомізоване, контрольоване дослідження*

* Статтю опубліковано в Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine, 2011, 1-6.Репродуктивна ендокринологія • №3 (17) • червень 2014 ISSN 2309-4117

Ricardo Ortiz1, Jorge Eduardo Toblli2, Juan Diego Romero3, Beatriz Monterrosa3,Cristina Frer2, Eugenia Macagno2, Christian Breymann4

1 Локальний госпіталь Норте, Букараманга, Колумбія

2 Госпіталь Алеман, Буенос-Айрес, Аргентина

3 Центр невідкладної медичної допомоги, Госпіталь Віста Гермоза, Богота, Колумбія

4 Університетський госпіталь Цюріха, Клініка акушерства, Група досліджень плоду та матері, Відділення акушерських досліджень, Цюріх, Швейцарія

ВСТУП

Дефіцит заліза є найчастішим аліментарним розладом у світі [1], він набув значного поширення серед вагітних жінок. Анемія – непрямий показник дефіциту заліза, виходячи з якого можна розрахувати, що у більшості вагітних в країнах, що розвиваються, і не менш ніж у 30-40% вагітних у промислово розвинених країнах наявний дефіцит заліза [1]. Як мінімум, у 50% вагітних може відзначатися анемія [1]. Є дані про те, що приблизно 75% всіх діагностованих випадків анемії обумовлені дефіцитом заліза [1].

Дефіцит заліза значно впливає на здоров'я як матерів, так і новонароджених, підвищує материнську смертність, пре- і перинатальну смертність, а також частоту невиношування вагітності [1-3]. У матерів з анемією ймовірність сприятливого результату вагітності менше на 30-45%, а у їх новонароджених дітей запаси заліза в організмі знижені майже вдвічі порівняно з нормою [1].

У рекомендаціях з профілактики та лікування залізодефіцитної анемії (ЗДА), розроблених ВООЗ, Дитячим фондом ООН (колишній Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям при ООН - UNICEF) і Міжнародною консультативною групою з аліментарної анемії (INACG), відзначається, що вагітні жінки повинні в плановому порядку додатково приймати препарат заліза [1]. Солі заліза, такі як сульфат заліза (II) і багатоядерні комплекси гідроксиду заліза (III), зокрема заліза (III)- гідроксид-полімальтозний комплекс (ГПК) – пероральні препарати заліза, що найчастіше застосовуються в даній ситуації.

Наявні дані узгоджено свідчать про те, що заліза (III)-ГПК має таку ж ефективність у підвищенні рівня гемоглобіну (Hb), що і сульфат заліза (II), що також було підтверджено під час недавно проведеного метааналізу [4]. Незважаючи на те, що біодоступність заліза, що вивільняється з сульфату заліза і заліза (III)-ГПК, приблизно однакова [5, 6], стабільна структура гідроксид-полімальтозного комплексу  заліза (III) обумовлює дещо інший характер абсорбції, ніж у солей заліза (II) [7]. Як результат, залізо, не зв’язане з трансферином, що може з’являтися в сироватці після прийому солей заліза (II), не виявляється після прийому еквівалентної дози заліза в складі заліза (III)-ГПК [8, 9]. Залізо, не зв’язане з трансферином, викликає окисдативний стрес, що призводить до місцевих реакцій в шлунково-кишковому тракті і таких симптомів, як блювота, диспепсія, діарея та печія [10], системних небажаних реакцій, включаючи нудоту, біль в животі і в попереку, а також до появи металевого присмаку в роті [11]. Було показано, що переносимість заліза (III)-ГПК з боку шлунково-кишкового тракту краща, ніж сульфату заліза [4, 12].

Однак на сьогоднішній день недостатньо порівняльних даних щодо застосування гідроксид-полімальтозного комплексу  заліза (III),  у порівнянні з сульфатом заліза, у вагітних [6,13-15], а у проведених порівняльних дослідженнях використовували відносно низьку підтримуючу дозу препарату (100 мг заліза у добу). У жодному з рандомізованих досліджень у вагітних з ЗДА не призначали рекомендовану на даний час дозу заліза (III)-ГПК (200-300 мг заліза на добу) [16].

Метою даного дослідження було вивчення ефективності та безпеки гідроксид-полімальтозного комплексу  заліза (III) і сульфату заліза у лікуванні анемії у вагітних з дефіцитом заліза, які отримують препарати у рекомендованих дозах. Дослідження по дизайну є пошуковим, відкритим, контрольованим, рандомізованим, багатоцентровим.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Відбір пацієнток проводили у 3 центрах у Колумбії та 2 - у Аргентині у період з грудня 2005 по липень 2006 року. Критеріями включення у дослідження були: вік 16 років і старше, вагітність від 18 до26 тижнів, наявність ЗДА (визначали як рівень Hb≤ 10,5 г/дл, феритин сироватки ≤ 15 нг/мл і середній розмір еритроцита <80 фл).

Порогове значення Hb було вибране відповідно до рекомендацій Центрів з контролю над захворюваннями (Centers of Disease Control, США), які ґрунтуються на наявності найменшого значення Hb і визначають анемію як рівень Hb <11,0 г/дл для терміну вагітності з 1-го по 12-ий або з 29-го по 40-ий тижні, або <10,5 г/дл у період з 13-го по 28-й тиждень вагітності [1]. У дослідження не включалися жінки з перевантаженням організму залізом, порушеннями утилізації заліза, анемією, викликаною іншими причинами, окрім дефіциту заліза, або іншим значущим клінічним захворюванням (у тому числі прееклампсією, інфекційним захворюванням, важким соматичним або психічним захворюванням).

Всі пацієнтки припинили прийом залізовмісних препаратів (включаючи мультивітамінні комплекси, що містять залізо) за 14 днів до прийому першої дози в дослідженні. Жінки, які підходили для дослідження, були рандомізовані у однакові за кількістю учасниць групи лікування і розділені на підгрупи у залежності від гестаційного віку на момент включення (18-20 тижнів, 21-23 тижні і 24-26 тижнів).

Пацієнтки отримували препарат заліза 2 рази на добу під час або після їжі протягом 90 днів у складі заліза (III)-ГПК (Мальтофер, Vifor International NT., Санкт-Галлен, Швейцарія), який надавався у однодозових контейнерах (у клініках Колумбії), або у таблетках, покритих оболонкою (у клініках Аргентини), що містять 100 мг заліза, або у таблетках непатентованих препаратів сульфату заліза (комерційно доступних, що містять 100 мг заліза). Обстеження проводили через 30, 60, 90 днів і після пологів.

Первинним критерієм ефективності було зміна показника Hb від вихідного значення через 60 і 90 днів. Вторинними критеріями ефективності слугували: зміна Hb від вихідного значення через 30 днів і зміна феритину сироватки крові, ступеня насичення трансферину залізом (СНТЗ), рівнів заліза сироватки крові, гематокриту, середнього об’єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну у еритроциті і середньої концентрації гемоглобіну у еритроциті. Критерії ефективності у пацієнток, які отримували заліза (III)-ГПК у однодозових контейнерах або таблетках, покритих оболонкою, порівнювали методами описової статистики. Лабораторні тести проводили у центральній лабораторії у кожній країні.

Безпека оцінювалася на підставі повідомлень про небажані явища, вимірювання вітальних параметрів (температура, артеріальний тиск і частота серцевих скорочень) і маси тіла, проведення фізикального огляду. Обстеження після пологів включало реєстрацію гестаційного віку, числа новонароджених дітей, типу пологів, результату, характеристик новонародженого (стать, маса тіла, окружність голови, довжина тіла), обчисленої втрати крові і тривалості госпіталізації.

Статистичні тести проводили з двосторонніми критеріями t і рівнем значимості 5% (0,05).

Відмінності між групами лікування по дотриманню режиму лікування та небажаним явищам перевіряли на кожному візиті і для всього періоду з допомогою критерію 2 після підрахунку числа повернутих таблеток/контейнерів, використовуючи такі категорії: 0,1-5, 6-10,> 10. Дані наводяться у вигляді середніх значень (стандартного відхилення). Всі пацієнтки надали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОССЛІДЖЕННИЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Популяція пацієнток

Всього в дослідження було рандомізовано 80 жінок. Їх розділили на групи для оцінки безпеки і аналізу в залежності від призначеного лікування (рисунок 1). Значущих відхилень від протоколу не було.

Групи лікування були схожими за вихідними характеристиками, в тому числі віком (середній вік: 26,8 (6,2) року в групі заліза (III)-ГПК і 27,2 (5,8) року в групі сульфату заліза) і масі тіла (60,4 (8,8) кг в групі заліза (III)-ГПК і 60,1 (9,0) кг в групі сульфату заліза). Середній гестаційний вік на момент включення в дослідження склав 20,1 (2,7) тижні в групі заліза (III)-ГПК і 19,6 (2,3) тижні в групі сульфату заліза (p = 0,06).

Лікування

У групі заліза (III)-ГПК 66-73% жінок на кожному візиті повертали порожні контейнери. У групі сульфату заліза тільки 41-46% жінок на кожному візиті повертали порожні контейнери. Число жінок, які не дотримувалися призначеного лікування, було достовірно менше в групі заліза (III)-ГПК через 30, 60 і 90 днів (таблиця 1). Через 90 днів середнє число повернутих таблеток/контейнерів в групі заліза (III)-ГПК було достовірно менше, ніж середнє число повернутих таблеток в групі сульфату заліза (1,53 проти 2,97 відповідно; p = 0,015).

Гемоглобін (Hb ) та гематокрит (Ht)

Рівень Hb був однаковим в обох групах лікування на початковому етапі, при цьому значущих відмінностей між групами щодо його зміни через 60 і 90 днів не було. Середня зміна від вихідного рівня через 90 днів склала 2,16 (0,67) г/дл в групі заліза (III)-ГПК і 1,93 (0,97) г/дл в групі сульфату заліза (таблиця 2). Через 90 днів у жінок в обох групах лікування був досягнутий середній рівень Hb, близький до діапазону норми (11,89 г/дл в групі заліза (III)-ГПК і 11,70 г/дл в групі сульфату заліза; p = 0,056). Аналогічно вихідні значення гематокриту і його зміни від вихідного рівня через 30, 60 і 90 днів були порівнянними між групами лікування, крім достовірно більш високого гематокриту в групі заліза (III)-ГПК через 90 днів (таблиця 2).

Параметри статусу заліза в організмі

Середній рівень феритину в сироватці на вихідному етапі склав 113 (26) нг/мл в групі заліза (III)-ГПК2 і 112 (29) нг/мл в групі сульфату заліза. Спостерігалося незначне зростання феритину в сироватці до 179 (38) нг/мл в групі заліза (III)-ГПК і 157 (34) нг/мл в групі сульфату заліза (p = 0,014); відмінність зі зміни від вихідного рівня було статистично значущою (p = 0,004) (таблиця 3). Також відзначалося невелике збільшення НТЗ (насичення трансферину залізом) в ході дослідження, при цьому значущих відмінностей між групами не було. Рівень заліза в сироватці був достовірно вищим у групі заліза (III)-ГПК як через 60, так і через 90 днів, при цьому середні значення через 90 днів склали 11,4 (3,5) мкмоль/л і 9,8 (2,9) мкмоль/л в групах заліза (III)-ГПК і сульфату заліза відповідно (p = 0,022).

Еритроцитарні індекси

Середній об’єм еритроцита (MCV), середній вміст гемоглобіну в еритроциті (MCHC) і середня концентрація гемоглобіну в еритроциті (MCH) достовірно не відрізнялися між групами лікування на початковому етапі і в будь-який точці часу за період дослідження. Середні значення цих показників MCH, MCHC і MCV у пацієнтів, рандомізованих на прийом заліза (III)-ГПК, склали на вихідному етапі 26,1 (8,8) пг, 31,6 (2,9) г/дл і 75,0 (8,5) фл, а через 90 днів - 27,7 (1,5) пг, 33,0 (1,0) г/дл і 82,2 (3,2) фл. Що стосується групи сульфату заліза, вихідні значення склали 25,1 (2,3) пг, 31,5 (2,7) г/дл і 75,9 (3,4) фл, значення через 90 днів склали 27,6 ( 2,1) пг, 32,6 (1,7) г/дл і 80,9 (3,5) фл відповідно.

Безпека

Небажані явища відзначалися у 34 жінок: 12/41 (29,3%) в групі заліза (III)-ГПК і 22/39 (56,4%) в групі сульфату заліза (p = 0,015). Найчастішими були нудота, блювота і запор, всі вони виникали достовірно частіше в групі сульфату заліза (рисунок 2).

Всі небажані явища в групі заліза (III)-ГПК були легкими. У групі сульфату заліза відзначалися помірно важкі випадки нудоти, блювоти і запору. У однієї жінки в групі сульфату заліза виникла важка блювота, що призвело до вибування жінки з дослідження. Серйозних небажаних явищ ні в одній групі лікування не виникало.

У всіх випадках нудота, блювота і запор були розцінені як можливо або ймовірно пов’язані з прийомом досліджуваного препарату.

Таблиця 1. Розподіл жінок, які не дотримувалися режиму лікування*

Повернені таблетки/контейнери Заліза (III)-ГПК (n=41) Сульфат заліза (n=39) Значення p
День 30
0 30(73,2) 16(41) <0,001
1-5 7(17,1) 16(41)
6-10 2(4,9) 3(7,7)
11-20 1(2,4) 3(7,7)
> 20 1(2,4) 1(2,6)
День 60
0 27(65,9) 16(41) <0,001
1-5 9(22) 17(43,6)
6-10 4(9,8) 4(10,3)
11-20 1(2,4) 2(5,1)
> 20 0 0
День 90
0 27(65,9) 18(46,2) <0,001
1-5 7(17,1) 13(33,3)
6-10 4(9,8) 4(10,3)
11-20 0 2(5,1)
> 20 1(2,4) 1(2,6)

*Дані наведено у вигляді середніх значень (статистичне відхилення)


Рисунок 1.
Схема руху пацієнток у дослідженні

80 пройшли скринінг

80 було відібрано
80 було рандомізовано

41 у групі заліза (III)-ГПК

39 у групі сульфату заліза

2 вибули передчасно у зв’язку з передчасними родами

2 вибули передчасно: 1 у зв’язку з передчасними родами і 1 у зв’язку з небажаним явищем

41 пацієнтка у групі оцінки безпечності та популяції аналізу за призначеним лікуванням

39 пацієнток у групі оцінки безпечності та популяції аналізу за призначеним лікуванням

Епізод помірного свербіжу в групі сульфату заліза був розцінений як безперечно пов'язаний з прийомом досліджуваного препарату. Всі випадки головного болю, болю в спині і бронхоспазму вважалися малоймовірно пов'язаними або не пов'язаними з прийомом досліджуваного препарату.

У переважній більшості випадків небажані явища вирішились без застосування додаткових препаратів, на фоні прийому симптоматичних засобів або після тимчасової зупинки лікування, і без наслідків.

Середні значення артеріального тиску (АТ), ЧСС і температури тіла знаходилися в очікуваному діапазоні і були однаковими в обох групах лікування на початковому етапі у всій популяції: середній систолічний АТ становив 106 мм рт. ст., діастолічний АТ - 66 мм рт. ст., ЧСС - 84 уд./хв, а температура – 36,8°C (0,4). Артеріальний тиск дещо зріс в обох групах за період дослідження, при цьому в загальній популяції дослідження через 90 днів середній систолічний АТ становив 115 мм рт.ст., а середній діастолічний АТ - 73 мм рт. ст. Середні ЧСС і температура залишалися стабільними через 90 днів в загальній популяції (84 уд./хв і 36,7°C відповідно). Спорадичне виявлення статистично значущих відмінностей між групами лікування по температурі і ЧСС в ході дослідження не вважали клінічно значущим.

Результати вагітності

Дані щодо наслідків вагітності були отримані для 43 жінок (22 - в групі заліза (III)-ГПК і 21 - в групі сульфату заліза), усі вони народили живих дітей. Середній гестаційний вік на момент пологів склав 37,6 (1,6) тижні в групі заліза (III)-ГПК і37,9 (1,3) тижні в групі сульфату заліза. Значущих відмінностей між групами по середньому гестаційному віку на момент пологів (в цілому 37,8 тижні) або типу пологів (в цілому у 70% - вагінальні пологи, у 30% - кесарів розтин) не було. Загальна середня тривалість перебування в лікарні склала 2,3 дня. Нікому з жінок не було потрібно переливання крові. Відмінностей між групами лікування за характеристиками новонароджених не було, розподіл за статтю був однаковим (в цілому 56% хлопчиків), як і середня маса і довжина тіла при народженні (в цілому 3 038 г і 49 см) і середня окружність голови (в цілому 35 см).

Форма випуску заліза (III)-полімальтозного комплексу

На початковому етапі демографічні та клінічні характеристики були однаковими, за винятком невеликого зниження середніх рівнів Hb у жінок, які отримували препарат в однодозовому контейнері (9,3 [1,0] г/дл), у порівнянні з тими, хто отримував таблетки, вкриті оболонкою (9,9 [0,5] г/дл).

Дотримання режиму лікування було кращим в Колумбії, де пацієнтки, рандомізовані на прийом заліза (III)-ГПК, отримували препарат в однодозовому контейнері, в порівнянні з Аргентиною, де жінкам давали таблетки, вкриті оболонкою. Через 30, 60 і 90 днів середнє число повернутих таблеток/контейнерів становило, відповідно, 0,5 (1,1), 0,6 (1,7) і 3,3 (11,4) в Колумбії і 4,8 (7,0), 3,9 (4,1) і 3,2 (3,9) в Аргентині (роздільні дані для заліза (III)-ГПК і сульфату заліза недоступні). Середня зміна рівня Hb від вихідного значення через 90 днів становило 2,7 (0,9) г/дл у жінок, які отримували препарат в однодозовому контейнері, в порівнянні з 1,9 (0,5) г/дл у жінок, які отримували препарат у вигляді таблеток, вкритих оболонкою.

Таблиця 2. Гемоглобін и гематокрит та їх зміни у порівнянні з вихідним значенням через 30, 60 и 90 днів*

 

Заліза (III)-ГПК (n=41)

Сульфат заліза (n=39)

Значення p

Гемоглобін (г/мл)

Вихідне значення

9,64(0,89)

9,79(0,64)

0,35

Через 30 днів

10,30(0,70)

10,45(0,58)

0,72

Зміна від вихідного

0,66(0,43)

0,66(0,48)

0,88

Через 60 днів

11,05(0,75)

11,06(0,70)

0,40

Зміна від вихідного

1,41(0,38)

1,27(0,73)

0,41

Через 90 днів

11,89(0,53)

11,70(0,76)

0,056

Зміна від вихідного

2,16(0,67)

1,93(0,97)

0,25

Гематокрит (%)

Вихідне значення

29,08(2,36)

29,26(2,29)

0,71

Через 30 днів

31,03(2,26)

31,34(2,49)

0,88

Зміна від вихідного

1,95(1,41)

2,08(1,51)

0,66

Через 60 днів

33,50(2,38)

33,04(2,42)

0,14

Зміна від вихідного

4,42(1,85)

3,77(1,84)

0,08

Через 90 днів

35,83(2,05)

35,03(2,38)

0,009

Зміна від вихідного

6,62(2,04)

5,81(2,4)

0,07

*Дані наведено у вигляді абсолютних значень (в процентах).

 

Достовірні розбіжності за величиною p виділені жирним шрифтом

Середня зміна рівня феритину сироватки від вихідного значення через 90 днів в групах з прийомом препарату в однодозовому контейнері і в вигляді таблеток, вкритих оболонкою, становила 30 (42) не/мл і 83 (31) нг/мл відповідно; середня зміна НТЗ становила 10,3% (4,8) і 2,7% (3,4) відповідно. Ці розбіжності вважалися можливо пов’язаними з різницею у дотриманні режиму лікування і, ймовірно, більш низьким рівнем Hb на вихідному етапі у жінок, які отримували заліза (III)-ГПК в однодозових контейнерах.

Клінічно значущих відмінностей за характеристиками безпеки між двома формами заліза (III)-ГПК не було виявлено.

ОБГОВОРЕННЯ

Як пероральний заліза (III)-ГПК, так і пероральний сульфат заліза продемонстрували хорошу ефективність при лікуванні ЗДА під час вагітності і призводили до клінічно значущого збільшення рівня Hb протягом 90-денного періоду. Хоча в ряді досліджень було показано, що заліза (III)-ГПК проявляє терапевтичну відповідь дещо повільніше, ніж сульфат заліза [17, 18], в нашому дослідженні не було виявлено різниці між групами лікування за швидкістю відповіді на зміну рівня Hb. Це може бути пов’язано з тим, що досліджуваний препарат приймали під час або після їди, що, як показують, поліпшує споживання заліза з заліза (IIIГПК [19]. Не було отримано жодних доказів відмінності ефективності між двома формами заліза (III)-ГПК - в однодозовій тарі або в таблетках з покриттям.

Ці результати узгоджуються з попередніми експериментальними даними, що підтверджують еквівалентну ефективність заліза (III)-ГПК та сульфату заліза у всьому діапазоні категорій пацієнтів [4].

Відносна ефективність цих двох препаратів у вагітних жінок вже вивчалась у двох порівняльних дослідженнях [7, 13]. Кожне з них продемонструвало подібну ефективність в реакції Hb при призначенні в добовій дозі 100 мг заліза на добу (для заліза (III)-ГПК) і 100-120 мг заліза на добу (для сульфату заліза).

Таблиця 3.

*Дані наведено у вигляді середніх значень (статистичне відхилення).
Достовірні розбіжності за величиною p виділені жирним шрифтом

 

Заліза (III)-ГПК (n=41)

Сульфат заліза (n=39)

Значення p

Феритин сироватки (нг/мл)

Вихідне значення

113(26)

112(29)

0,98

Через 30 днів

121(23)

122(28)

0,61

Зміна від вихідного

9(12)

9(17)

0,63

Через 60 днів

145(31)

133(38)

0,11

Зміна від вихідного

32(26)

20(31)

0,04

Через 90 днів

179(39)

157(34)

0,014

Зміна від вихідного

64(40)

41(28)

0,004

Насичення трансферину (%)

Вихідне значення

15,4(4,7)

15,6(5,1)

0,88

Через 30 днів

17,1(4,7)

16,3(4,0)

0,22

Зміна від вихідного

1,8(3,6)

0,7(2,7)

0,21

Через 60 днів

18,7(4,2)

18,1(4,7)

0,08

Зміна від вихідного

3,3(3,9)

2,5(3,9)

0,31

Через 90 днів

21,3(4,6)

19,4(6,4)

0,01

Зміна від вихідного

6,1(5,5)

3,9(6,8)

0,21

Залізо сироватки (мкмоль/л)

Вихідне значення

5,8(1,3)

5,7(2,0)

0,52

Через 30 днів

7,4(1,2)

7,0(2,3)

0,66

Зміна від вихідного

1,6(1,6)

1,6(1,2)

0,28

Через 60 днів

9,6(3,2)

8,2(2,4)

0,04

Зміна від вихідного

3,8(3,3)

2,5(1,9)

0,15

Через 90 днів

11,4(3,5)

9,8(2,9)

0,022

Зміна від вихідного

5,6(3,9)

4,3(2,3)

0,10

 

Однак у роботі Jacobs et al. в популяції дорослих донорів крові, які отримували заліза (III)-ГПК, було показано, що доза 200 мг заліза на добу асоціюється з достовірно більшою ефективністю, ніж доза 100 мг заліза на добу [6]. У цьому дослідженні ми підтвердили, що реакція Hb залишалася порівнянною при призначенні заліза (III)-ГПК або сульфату заліза в більш високій дозі, (200 мг заліза на добу) в кожній групі лікування. У групі прийому заліза (III)-ГПК через 90 днів зазначалося достовірно більше зростання рівнів феритину в сироватці (маркер рівня депонованого заліза), ніж в групі сульфату заліза, що також підтверджується в інших роботах в популяції вагітних [13]. На відміну від цього, НТЗ (рівень маркерів наявності заліза для еритропоезу) істотно не відрізнявся між групами. У цій групі хворих з серйозним дефіцитом заліза (сироватковий феритин ≤ 15 нг/мл на момент включення) використання заліза еритроцитами повинно бути вищим; більш тривале лікування, безсумнівно, призведе до більшого поповнення запасу заліза.

Виходячи з даних літератури, ми не очікували виявити відмінність за рівнями заліза в сироватці між пацієнтками, які отримували заліза (III)-ГПК і сульфат заліза [4, 5, 12, 13]. Проте залізо сироватки не вважається надійним маркером ефективності [20], і низька швидкість вивільнення заліза із заліза (III)-ГПК [7] перешкоджає утворенню заліза, не пов'язаного з трансферином, про що свідчить виявлена в даному дослідженні нижча частота небажаних явищ у порівнянні з групою сульфату заліза. Як і очікувалося, жоден з препаратів не впливав на еритроцитарні індекси.

За даними спостереження в інших популяціях пацієнтів [4], препарат заліза (III)-ГПК краще переносився, ніж сульфат заліза. Шлунково-кишкові побічні ефекти в групі заліза (III)-ГПК виникали рідше і були менш вираженими, а в групі сульфату заліза лише одна пацієнтка вибула передчасно у зв'язку з небажаним явищем. Шлунково-кишкові побічні ефекти (включаючи нудоту, блювоту, запор і діарею), дуже поширені при лікуванні пероральними препаратами заліза (II) [1], можуть призводити до низької прихильності до лікування: це поширена проблема у вагітних, яким були призначені препарати заліза [21]. Хоча солі заліза (II) зазвичай рекомендують приймати під час їди (як в цьому дослідженні), такий режим дозволяє зменшити частоту розвитку зазначених небажаних явищ, проте також призводить до зниження біодоступності.

Препарат заліза (III)-ГПК виявився безпечнішим, про що свідчила краща прихильність до лікування, яку оцінювали шляхом підрахунку повернутих таблеток або контейнерів. Раніше повідомлялося про зменшення прихильності до лікування при призначенні сульфату заліза [22], і, ймовірно, масштаб зниження буде більш вираженим у реальному житті, тобто за межами дослідження, в якому заохочували та контролювали прихильність до лікування. Це особливо важливо у пацієнток з тяжкою анемією, оскільки дефіцит заліза може мати місце в ході наступної вагітності. А якщо анемію не лікувати ефективно під час вагітності, вона може справити значний вплив на результат вагітності (в тому числі збільшити материнську смертність, пре і перинатальну смертність дітей і частоту передчасних пологів) [23-25]. Немовлята також можуть постраждати від дефіциту заліза, який може, в свою чергу, призвести до порушення розвитку. Таким чином, достовірно більш висока прихильність до лікування препаратом заліза (III)-ГПК є значущою клінічною перевагою.

Перекладено та адаптовано при підтримці ТОВ «Такеда Україна»

4

Рисунок 2. Частота розвитку небажаних явищ. Ні у кого з пацієнток не відзначалося одного і того ж небажаного явища двічі

У дослідженні не було виявлено відмінностей між групами лікування щодо наслідків вагітності, про що свідчить однакова ефективність цих препаратів у новонароджених. Проте число пацієнток, які спостерігалися після пологів, було невеликим.

ВИСНОВКИ

У цьому рандомізованому, багатоцентровому дослідженні як заліза (III)-ГПК, так і сульфат заліза в дозі 200 мг заліза на добу були ефективними в лікуванні ЗДА під час вагітності, про що свідчило зростання рівня Hb. Стан обміну заліза дещо поліпшився в обох групах, при цьому рівень феритину в сироватці в групі заліза (III)-ГПК був дещо вищим. Препарат заліза (III)-ГПК відрізнявся більш сприятливими параметрами безпечності, в порівнянні з сульфатом заліза: він рідше викликав небажані шлунково-кишкові явища, і його прийом був пов’язаний з більш високою прихильністю пацієнток до лікування. Повна версія статті доступна за посиланням: http://informahealthcare.com/doi/abs/10.3109/14767058.2011.599080?journalCode=jm

ДЖЕРЕЛА

  1. DeMaeyer E., Adiels-Tegman M. The prevalence of

anaemia in the world. World Health Stat Q, 38(1985):

302-316.

  1. The prevalence of anaemia in women. A tabulation

of available information. Geneva, World Health Organization

(1992) (WHO/MCH/MSM/92.2).

  1. Zavaleta N., Berlanga R., Lonnerdal B., Brown K.H.

Prevalence and determinants of iron deficiency anaemia

in a representative sample of pregnant women in Lima,

Peru. Final report presented to the Pan American Health

Organization. Washington DC: Pan American Health Organization

(1993).

  1. Toblli J.E., Brignoli R. Iron (III)-hydroxide polymaltose

complex in iron deficiency anemia / review and metaanalysis.

Arzneimittelforschung, 57(2007):431-438.

  1. Geisser P., Hohl H., Muller A. Clinical effectiveness

of three different iron preparations in pregnant women.

Schweiz Apoth Ztg,125(1987):393-398.

  1. Jacobs P., Fransman D., Coghlan P. Comparative

bioavailability of ferric polymaltose and ferrous sulphate in

irondeficient blood donors. J Clin Apher, 8(1993):89-95.

  1. Geisser P., Muller A., Pharmacokinetics of iron salts

and ferric hydroxide-carbohydrate complexes. Arzneimittelforschung,

37(1987):100-104.

  1. Dresow B., Petersen D., Fischer R., Nielsen P. Nontransferrin-

bound iron in plasma following administration

of oral iron drugs. Biometals, 21(2008):273-276.

  1. Tuomainen T.P., Nyyssoonen K., Porkkala-Sarataho

E., Salonen R., Baumgartner J.A., Geisser P., Salonen J.T.

Oral supplementation with ferrous sulfate but not with nonionic

iron polymaltose complex increases the susceptibility

of plasma lipoproteins to oxidation. Nutr Res, 19(1999):1121-

1132.

  1. Macdougall IC. Strategies for iron supplementation:

Oral versus intravenous. Kidney Int Suppl 1999;69:S61–

S66.

  1. Chandler G., Harchowal J., Macdougall I.C. Intravenous

iron sucrose: Establishing a safe dose. Am J Kidney

Dis, 38(2001):988-991.

  1. Jacobs P., Wood L., Bird A.R. Erythrocytes: better

tolerance of iron polymaltose complex compared with

ferrous Sulphate in the treatment of Anaemia. Hematology,

5(2000):77-83.

  1. Saha L., Pandhi P., Gopalan S., Malhotra S., Saha

P.K. Comparison of efficacy, tolerability, and cost of iron

polymaltose complex with ferrous sulphate in the treatment

of iron deficiency anemia in pregnant women. MedGenMed,

9(2007):1.

  1. Hajnaczky K., Demeter J., Szokely P., Udvardi E.

Our experiences gained in the tolerability study of MaltoferR

chewing tablet in the prevention and treatment of iron deficiency

anemia in pregnancy. Magyar Noorvosok Lapja,

65(2002):1-5.

  1. Khalafallah A., Dennis A., Bates J., Bates G., Robertson

I.K., Smith L., Ball M.J. et al. A prospective randomized,

controlled trial of intravenous versus oral iron for moderate

iron deficiency anaemia of pregnancy. J Intern Med,

268(2010):286-295.

  1. MaltoferR Prescribing Information. Vifor (International)

Inc., St Gallen, Switzerland. Last updated September

(2004).

  1. Geisser P. Safety and efficacy of iron(III)-hydroxide

polymaltose complex / a review of over 25 years experience.

Arzneimittelforschung, 57(2007):439-452.

  1. Langstaff R.J., Geisser P., Heil W.G., Bowdler M.A.

Treatment of iron-deficiency anemia: A lower incidence of

adverse effects with Ferrum Hausmann than ferrous sulfate.

Brit Journal of Clin Research, 4(1993):191-198.

  1. Kaltwasser J.P., Werner E., Niechzial M. Bioavailability

and therapeutic efficacy of bivalent and trivalent iron preparations.

Arzneimittelforschung, 37(1987):122-129.

  1. Geisser P., Philipp E. True iron bioavailability, iron

pharmacokinetics and clinically silent side effects. Nutrition,

Immunity and Health, 1(2009):3-11.

  1. Melamed N., Ben-Haroush A., Kaplan B., Yogev Y.

Iron supplementation in pregnancy – does the preparation

matter? Arch Gynecol Obstet, 276(2007):601-604.

  1. Schmidt B.J., Morais M.B., Fisberg M., Martins A.,

Machado N.L. Therapeutic comparison between ferrous

sulfate and trivalent iron, in form of polymaltosed ferric

hydroxide complex, in treatment of iron deficiency. Folha

Med, 90(1985):225-229.

  1. Macgregor M.W. Maternal anaemia as a factor in

prematurity and perinatal mortality. Scottish Medical Journal,

8(1963):134.

  1. Schorr T.O., Hediger M.L. Anemia and iron-deficiency

anemia: Compilation of data on pregnancy outcome. Am J

Clin Nutr, 59(1994): 492S-501S.

  1. Allen L.H. Anaemia and iron deficiency: Effects on

pregnancy outcome. Am J Clin Nutr, 71(2000): 1280S-

1284S.

UA/XMP/0817/0056

За сприянням компанії ТОВ «Такеда Україна»