Освітній проект для лікарів України

Діагностика анемії та дефіциту заліза

У разі виникнення підозри щодо наявності дефіциту заліза з анемією або без неї для підвищення ефективності діагностики слід використовувати комбінацію фізикального обстеження, вивчення анамнезу та діагностичних тестів.

Фізикальне обстеження може виявити клінічні ознаки і симптоми дефіциту заліза.

Вивчення анамнезу пацієнта може включати1:

  • Дієтологічний анамнез, напр., вегетаріанська/веганська дієта2
  • Історію менструацій та вагітності1
  • Основні захворювання, такі як захворювання шлунково-кишкового тракту,3 хронічна ниркова хвороба,4 хронічна серцева недостатність,5 та онкологічні захворювання6
  • Інформацію про застосування будь-яких медичних препаратів7
  • Сімейний анамнез спадкових захворювань, які можуть викликати анемію, напр., серповидно-клітинна анемія та таласемія
  • Види діяльності/хобі, включаючи обсяг фізичної активності8
  • Історію закордонних подорожей для визначення ризику виникнення паразитарних захворювань, малярії або гельмінтозів (зараження паразитичними червами)9

У доповнення до дослідження анамнезу, для підтвердження або виключення анемії та для визначення основної причини проводять діагностичні тести.

Діагностика анемії: Загальний аналіз крові

Результат загального аналізу крові (ЗАК) визначає наявність чи відсутність анемії у пацієнта. У таблиці наведені нормативи значень декількох параметрів, що визначаються під час ЗАК і використовуються для визначення анемії. Ці значення можуть різнитися залежно від віку та статі пацієнта:

Гемоглобін (г/л)*

Ступінь тяжкості анемії

Вікова група Норма Легкий Середній Тяжкий
Не вагітні жінки
(старше 15 років)
≥120 110-119 80-109 <80
Вагітні жінки ≥110(105)* 110-109 (105)* 70-99 <70
Чоловіки ≥130 110-129 80-109 <80

*Для першого та третього триместру нормою слід вважати 110г/л, для другого – 105г/л 

*Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги залізодефіцитна анемія,  Наказ МОЗ України  02.11.2015 № 709

Інші показники**

 

Чоловіки > 15 років

Невагітні жінки > 15 років

Вагітні жінки

Гематокрит (л/л)3

< 0,39

< 0,36

< 0,33

Кількість еритроцитів3,4

Нормальний діапазон: 3600 - 5600 на мм3

Нормальний діапазон: 4200 - 5800 на мм3

Середній корпускулярний об’єм, MCV4 (Середній розмір еритроцита; фл)

< 80

Середній вміст гемоглобіну в еритроциті, MCH4 (пг)

< 27

** Нормативні значення та одиниці, наведені в цій таблиці, призначені лише для довідки. Лабораторія, яка виконує аналіз, може використовувати інші нормативи щодо значень чи одиниць. Також варто враховувати інші чинники, такі як раса та висота місця проживання пацієнта над рівнем моря.

Діагностика дефіциту заліза

Специфічними щодо заліза діагностичні тести можуть визначити наявність у пацієнта дефіциту заліза, і за наявності, його ступінь. Ці тести включають:

  • TSAT, або рівень насичення залізом трансферину сироватки крові12
  • Феритин, показник депонування заліза1
  • Сироваткове залізо, загальний вміст заліза в сироватці крові13
  • ЗЗЗС, або Загальну залізосполучну здатність сироватки крові 13

У таблиці нижче наведені значення, які можуть бути використані для підтвердження дефіциту заліза.

Результат аналізу крові

Нормативні значення

Сироватковий феритин

<15 мкг/л*

Сироваткове залізо

< 60 мкг/дл4

Загальна залізосполучна здатність сироватки крові (ЗЗЗС)

> 410 мкг/дл4

Рівень насичення трансферину (TSAT)

< 20%9

* Уніфікований клінічний протокол первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги залізодефіцитна анемія,  Наказ МОЗ України  02.11.2015 № 709

** Нормативні значення та одиниці, наведені в цій таблиці, призначені лише для довідки. Лабораторія, яка виконує аналіз, може використовувати інші нормативи щодо значень чи одиниць.

Якщо у хворого виявлено дефіцит заліза, слід також з’ясувати першопричину дефіциту заліза.

Якщо у пацієнта виявлено анемію за відсутності залізодефіцитної анемії, слід враховувати додаткові причини анемії. До них відносяться:

  • Анемія хронічних захворювань, пов’язана з хронічними запаленнями, хронічними інфекціями та злоякісними новоутвореннями16
  • Гемолітична анемія17
  • Анемія, обумовлена дефіцитом вітаміну B12 та/або фолієвої кислоти17
  • Ниркова анемія,16 коли нирки не виробляють достатньо еритропоетину.18

Кожен пацієнт потребує індивідуально підібраного лікування. Існує декілька можливих варіантів лікування залізодефіцитної анемії.

Джерела

  1. Huch R, Schaefer R. Iron Deficiency and Iron Deficiency Anaemia. Pocket Atl. New York: Thieme Medical Publishers; 2006:1-70.
  2. Waldmann A, Koschizke JW, Leitzmann C, Hahn A. Dietary iron intake and iron status of German female vegans: results of the German vegan study. Ann Nutr Metab. 2004;48(2):103-8. doi:10.1159/000077045.
  3. Goldberg ND. Iron deficiency anemia in patients with inflammatory bowel disease. Clin Exp Gastroenterol. 2013;6:61-70. doi:10.2147/CEG.S43493.
  4. Mehdi U, Toto RD. Anemia, diabetes, and chronic kidney disease. Diabetes Care. 2009;32(7):1320-6. doi:10.2337/dc08-0779.
  5. Ebner N, von Haehling S. Iron deficiency in heart failure: a practical guide. Nutrients. 2013;5(9):3730-9. doi:10.3390/nu5093730.
  6. Aapro M, Österborg a, Gascón P, Ludwig H, Beguin Y. Prevalence and management of cancer-related anaemia, iron deficiency and the specific role of i.v. iron. Ann Oncol. 2012;23(8):1954-62. doi:10.1093/annonc/mds112.
  7. Garratty G, Petz LD. Drug-induced immune hemolytic anemia. Am J Med. 1975;58(3):398-407.
  8. Chatard JC, Mujika I, Guy C, Lacour JR. Anaemia and iron deficiency in athletes. Practical recommendations for treatment. Sports Med. 1999;27(4):229-40.
  9. McLean E, Cogswell M, Egli I, Wojdyla D, de Benoist B. Worldwide prevalence of anaemia, WHO Vitamin and Mineral Nutrition Information System, 1993-2005. Public Health Nutr. 2009;12(4):444-54. doi:10.1017/S1368980008002401.
  10. World Health Organization. Iron deficiency anaemia. Assessment, prevention and control: A guide for programme managers.; 2001:1-114.
  11. Khusun H, Yip R, Schultink W, Dillon DHS. World Health Organization Hemoglobin Cut-Off Points for the Detection of Anemia Are Valid for an Indonesian Population. J Nutr. 1999;129:1669-1674.
  12. Seid MH, Derman RJ, Baker JB, Banach W, Goldberg C, Rogers R. Ferric carboxymaltose injection in the treatment of postpartum iron deficiency anemia: a randomized controlled clinical trial. Am J Obstet Gynecol. 2008;199(4):435.e1-7. doi:10.1016/j.ajog.2008.07.046.
  13. Yip R, Parvanta I, Cogswell M, et al. Recommendations to prevent and control iron deficiency in the United States. Morb Mortal Wkly Rep. 1998;47(RR-3):1-29.
  14. Goddard AF, James MW, McIntyre AS, Scott BB. Guidelines for the management of iron deficiency anaemia. Gut. 2011;60(10):1309-16. doi:10.1136/gut.2010.228874.
  15. Fishbane S, Pollack S, Feldman HI, Joffe MM. Iron indices in chronic kidney disease in the National Health and Nutritional Examination Survey 1988-2004. Clin J Am Soc Nephrol. 2009;4(1):57-61. doi:10.2215/CJN.01670408.
  16. Joosten E. Strategies for the laboratory diagnosis of some common causes of anaemia in elderly patients. Gerontology. 2004;50(2):49-56. doi:10.1159/000075555.
  17. Milman N. Prepartum anaemia: prevention and treatment. Ann Hematol. 2008;87(12):949-59. doi:10.1007/s00277-008-0518-4.
  18. Spinowitz BS, Kausz AT, Baptista J, et al. Ferumoxytol for treating iron deficiency anemia in CKD. J Am Soc Nephrol. 2008;19(8):1599-605. doi:10.1681/ASN.2007101156. 

Інформація надана з сайту http://irondeficiency.com/healthcare-professionals з дозволу компанії Віфор

Увага!

Дефіцит заліза та його ступінь має підтверджуватися відповідними лабораторними дослідженнями

UA/TAK/0817/0022